-
1 чуть живой
General subject: more than half dead -
2 чуть живой
conj.gener. mehr tot als lebendig -
3 чуть живой
conj.gener. tikko dzīvs -
4 чуть
чуть1. нареч (едва) μόλις, λιγάκι, παρ' ὁλίγο:\чуть видно μόλις φαίνεται· \чуть больше (меньше) λίγο περισσότερο (κάτι λιγώτερο)· \чуть живой μέ τήν ψυχή στό στόμα· чуть-чуть μιά σταλιά, παρ' ὁλίγο· он \чуть не упал παρ' ὁλίγο θά ἐπεφτε, λίγο ἐλλειψε νά πέσει·2. союз:\чуть только... μόλις· ◊ \чуть свет μόλις φέξει, τά χαράματα· \чуть ли не... σχεδόν \чуть ли не каждый день σχεδόν κάθε μέρα· \чуть было не παρ' ὁλίγο νά, λίγο ἐλειψε νά, παρά τρίχα νά· чуть что μέ τό παραμικρό. -
5 чуть
1.1) ( едва) appena••чуть свет — di primissimo mattino, all'alba
2) ( немного) un pò', un tantino••2. союзчуть кто войдёт, я сразу же просыпаюсь — appena entra qualcuno, mi sveglio subito
••* * *I нар.1) (едва, еле) appena, a stentoон чуть ходит — cammina a stento / malapena
2) ( немного) un poco / pochinoII союз( как только) appenaчуть было не... — poco mancò che...; essere quasi per
я чуть было не упал — <poco mancò / è mancato poco> che io non cadessi, ero lì lì per cadere, ero sul punto di cadere
чуть дышать — essere più morto che vivo; tenere l'anima coi denti
чуть (ли) не... — quasi (quasi)
чуть что, позови меня — se succede qualcosa fammi un fischio
* * *conj.gener. per poco -
6 чуть
крышку; ледзь; ледзьве; чуць* * *1) нареч. (едва, еле) ледзь, ледзьве— ледзь (ледзьве, чуць) успомніў— ежа была трошкі (крышку, чуць) пасоленачуть кто скрипнет, я услышу
— як толькі хто скрыпне, я пачуючуть опоздаешь, он уже ругается
— чуць спознішся, ён ужо сварыцца— чуць свет, досвіткам, на досвітку, на золку— чуць-чуць, ледзь-ледзьчуть (было) не…
— траха не…чуть ли не…
— траха не…, амаль не…, здаецца ці не… -
7 чуть
Н vaevalt, vaevu, hädavaevalt, hädavaevu; \чуть тёплая вода vaevalt leige vesi, \чуть живой vaevalt hing sees, hädavaevu hinges elus;2. Н pisut, veidi, natuke; \чуть больше pisut v veidi rohkem, \чуть левее pisut vasakule, \чуть видно pisut on näha, vaevunähtav (alt), \чуть слышно natuke on kuulda, vaevukuuldav (alt);3. союз vaevalt, niipea kui, (otse)kohe kui; \чуть утро, все на ногах varahommik ja kõik juba jalul, vaevalt koidab, kui kõik juba jalul, \чуть кто войдёт, услышу kuulen kohe, (niipea) kui keegi sisse tuleb, \чуть только стемнело, он вышел niipea kui v kohe kui pimenes, läks ta välja, \чуть что, позови врача niipea kui v otsekohe kui midagi juhtub, kutsu arst;4. частица peaaegu te; \чуть (ли) не peaaegu et, \чуть что (1) kui vähegi midagi (on), (2) madalk. peaaegu, et, \чуть было не упал palju ei puudunud, et oleksin kukkunud, oleksin peaaegu kukkunud, \чуть что -- слёзы iga pisiasja v tühja asja peale silmad peos, kui vähegi midagi on, kohe pisarad v silmavesi platsis -
8 чуть
1) нареч. (едва, немного) бераз, аз гына, чак кына, чак-чак, көчкә генә2) союз үк, белән үк...са, шунда укчуть кто войдёт, услышу — берәрсе керә калса, шунда ук ишетермен
чуть ветер дунул, он уж простудился — җил исү белән үк аңа салкын тия
•- чуть ли не
- чуть не
- чуть свет
- чуть что
- чуть-чуть -
9 чуть
1. нареч. камтар, каме; чуть больше камтар зиёд2. нареч. (едва) базӯр, саҳл-саҳл; огонёк чуть мерцает оташ ба зур милт-милт мекунад; чуть живой ннмзиндаву ниммурда3. союз ҳамин ки; чуть свет, она уже на ногах ҳамин ки рўз сафед шуд, вай ба по мехезад чуть не қариб ки; я чуть не упал ман қариб ки афтода будам; чуть ли не эҳтимол, қариб монда буд, ки; чуть было не қариб, ки; чуть что агар ягон ҳодиса рӯй диҳад 2) прост. қариб ки; чуть-чуть камакак, андакак, саҳл-саҳл -
10 чуть
1. нареч. и союз нареч.еле, едвакөскә генә, көскә-көскә, саҡ-саҡ, саҡ ҡына, бер аҙ, аҙ ғына2. нареч. и союз союзкак только, едва толькоменән үк, -ғас та/-гәс тә, -ғас уҡ/-гәс үкя вышел в путь, чуть занялась заря — таң беленә башлағас уҡ юлға сыҡтым, таң һыҙыла башлау менән үк юлға сыҡтым
чуть было не... — саҡ ҡына -маны/-мәне, аҙ ғына -маны/-мәне
чуть (ли) не... — ихтимал, буғай, булһа кәрәк
чуть свет — ҡара таңдан, бик иртә
чуть что — саҡ ҡына бер ни булһа, шунда уҡ
-
11 чуть
1. нареч. тIэкIу дэдэ, мэкIэ дэдэ, къодыйчуть тёплый фэбэ къодыйчуть живой ыпсэ хэт къодый2. союз (как только, сейчас же) передается конструкцией предложениячуть кто войдет, я услышу зыгорэ къызэрихьэу зэхэсэхы◊ чуть было не......пэтыгъчуть-чуть пэтыгъ, тIэкIу дэд -
12 чуть
нареч. эрә, невчк, әрвҗән уга; чуть живой эрә әмтә; чуть больше әрвҗән уга ик; чуть-чуть эрә гиҗ, әрвҗән уга; чуть ли не... (тиим) бәәдлтә эсий, биший.. ; чуть свет әрлә, өр гегәхлә -
13 чуть
нареч.кIеззига (едва, еле)зIамига (едва, еле)союз=шехьчуть занялась заря, он отправился в дорогу - са хуллашехь наькъа ваха ваьлар из -
14 полуживой
-
15 Б-139
ОТДАВАТЬ/ОТДАТЬ БОГУ ДУШУ euph, coll VP subj: human usu. pfv) to dieX отдал богу душу = X surrendered (commended, gave up) his soul to GodX departed this life (this world, to Godfe care, to the hereafter) X met (went to meet) his Maker X gave up the ghost.Бедняга Тендел объелся на юбилее своего собственного столетия и отдал богу душу (Искандер 4). Poor Tendel had overeaten at his own centennial celebration and surrendered his soul to God (4a).«Умерла Клавдия Ивановна», - сообщил заказчик. «Ну, царствие небесное, - согласился Безенчук. -Преставилась, значит, старушка... Старушки, они всегда преставляются... Или богу душу отдают, - это смотря какая старушка. Ваша, например, маленькая и в теле, - значит, преставилась. А например, которая покрупнее да похудее -та, считается, богу душу отдает...» (Ильф и Петров 1). "Claudia Ivanovna's dead," his client informed him. "Well, God rest her soul," said Bezenchuk. "So the old lady's passed away. Old ladies pass away...or they depart this life. It depends who she is. Yours, for instance, was small and plump, so she passed away. But if it's one who's a bit bigger and thinner, then they say she has departed this life..." (1a).Сообщаю вам, что наш Гришка чудок не отдал богу душу, а сейчас, слава богу, находится живой и здоровый...» (Шолохов 2). "I have to inform you that our Grisha nearly gave up the ghost, but that now, thank the Lord, he's alive and well..." (2a).(Щербук:) Чуть не убили... Думал, что богу душу отдам... (Чехов 1). ( context transl) (Shch.:) They nearly killed me. I honestly thought my hour had come (1a). -
16 отдавать богу душу
• ОТДАВАТЬ/ОТДАТЬ БОГУ ДУШУ euph, coll[VP; subj: human; usu. pfv]=====⇒ to die:- X отдал богу душу≈ X surrendered (commended, gave up) his soul to God;- X departed this life (this world, to God's care, to the hereafter);- X gave up the ghost.♦ Бедняга Тендел объелся на юбилее своего собственного столетия и отдал богу душу (Искандер 4). Poor Tendel had overeaten at his own centennial celebration and surrendered his soul to God (4a).♦ "Умерла Клавдия Ивановна", - сообщил заказчик. "Ну, царствие небесное, - согласился Безенчук. - Преставилась, значит, старушка... Старушки, они всегда преставляются... Или богу душу отдают, - это смотря какая старушка. Ваша, например, маленькая и в теле, - значит, преставилась. А например, которая покрупнее да похудее - та, считается, богу душу отдаёт..." (Ильф и Петров 1). "Claudia Ivanovna's dead," his client informed him. "Well, God rest her soul," said Bezenchuk. "So the old lady's passed away. Old ladies pass away...or they depart this life. It depends who she is. Yours, for instance, was small and plump, so she passed away. But if it's one who's a bit bigger and thinner, then they say she has departed this life..." (1a).♦ "Сообщаю вам, что наш Гришка чудок не отдал богу душу, а сейчас, слава богу, находится живой и здоровый..." (Шолохов 2). "I have to inform you that our Grisha nearly gave up the ghost, but that now, thank the Lord, he's alive and well..." (2a).♦ [Щербук:] Чуть не убили... Думал, что богу душу отдам... (Чехов 1). [context transl] [Shch.:] They nearly killed me. I honestly thought my hour had come (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > отдавать богу душу
-
17 отдать богу душу
• ОТДАВАТЬ/ОТДАТЬ БОГУ ДУШУ euph, coll[VP; subj: human; usu. pfv]=====⇒ to die:- X отдал богу душу≈ X surrendered (commended, gave up) his soul to God;- X departed this life (this world, to God's care, to the hereafter);- X gave up the ghost.♦ Бедняга Тендел объелся на юбилее своего собственного столетия и отдал богу душу (Искандер 4). Poor Tendel had overeaten at his own centennial celebration and surrendered his soul to God (4a).♦ "Умерла Клавдия Ивановна", - сообщил заказчик. "Ну, царствие небесное, - согласился Безенчук. - Преставилась, значит, старушка... Старушки, они всегда преставляются... Или богу душу отдают, - это смотря какая старушка. Ваша, например, маленькая и в теле, - значит, преставилась. А например, которая покрупнее да похудее - та, считается, богу душу отдаёт..." (Ильф и Петров 1). "Claudia Ivanovna's dead," his client informed him. "Well, God rest her soul," said Bezenchuk. "So the old lady's passed away. Old ladies pass away...or they depart this life. It depends who she is. Yours, for instance, was small and plump, so she passed away. But if it's one who's a bit bigger and thinner, then they say she has departed this life..." (1a).♦ "Сообщаю вам, что наш Гришка чудок не отдал богу душу, а сейчас, слава богу, находится живой и здоровый..." (Шолохов 2). "I have to inform you that our Grisha nearly gave up the ghost, but that now, thank the Lord, he's alive and well..." (2a).♦ [Щербук:] Чуть не убили... Думал, что богу душу отдам... (Чехов 1). [context transl] [Shch.:] They nearly killed me. I honestly thought my hour had come (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > отдать богу душу
-
18 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
См. также в других словарях:
Чуть живой — ЧУТЬ ЖИВ кто. Экспрес. Кто либо очень устал, измотан, измождён. Шуб на нас нет, и можно сказать, что поутру 17/28 ноября приехали мы в Рим чуть живы (Фонвизин. Письма из третьего заграничного путешествия). Евгенья запела низким, приятным голосом … Фразеологический словарь русского литературного языка
Чуть жив — кто. Экспрес. Кто либо очень устал, измотан, измождён. Шуб на нас нет, и можно сказать, что поутру 17/28 ноября приехали мы в Рим чуть живы (Фонвизин. Письма из третьего заграничного путешествия). Евгенья запела низким, приятным голосом: «Всю… … Фразеологический словарь русского литературного языка
чуть — 1. нареч. 1) Совсем немного, слегка, в незначительной степени; едва, еле. Чуть дальше, поодаль. Чуть выше, ниже. Чуть больше, меньше. Говорит чуть слышно. Деревья чуть колышут листвою. Чуть брезжил свет. Сказал с чуть заметной улыбкой … Словарь многих выражений
ЖИВОЙ — ЖИВОЙ, кто жив, кто живет, живущий, в ком или в чем есть жизнь; | о Боге, сый, сущий, всевечный, в самостоятельном бытии пребывающий; | о человеке и животном, дышащий, не умерший, не мертвый, сохраняющий признаки земной жизни; | о душе: одаренный … Толковый словарь Даля
чуть — I. нареч. 1. Совсем немного, слегка, в незначительной степени; едва, еле. Ч. дальше, поодаль. Ч. выше, ниже. Ч. больше, меньше. Говорит ч. слышно. Деревья ч. колышут листвою. Ч. брезжил свет. Сказал с ч. заметной улыбкой. Пришёл ч. живой. Ч.… … Энциклопедический словарь
ЧУТЬ — (разг.). 1. нареч. Едва, еле. Ч. живой. Ч. слышен шёпот. 2. нареч. Немного, слегка. Ч. больше. Ч. пересолено. 3. союз. Как только, сразу вслед за чем н. Ч. кто войдёт, услышу. • Чуть ли не выражение почти полной уверенности, незначительного… … Толковый словарь Ожегова
живой — прил., употр. очень часто Морфология: жив, жива, живо, живы; живее; нар. живо 1. Если человек или животное является живым, значит, он (оно) дышит, существует, не является мёртвым. Он вытащил котёнка из воды чуть живого. 2. Если человек остался в… … Толковый словарь Дмитриева
Живой (повесть) — У этого термина существуют и другие значения, см. Живой. Живой Жанр: повесть Автор: Борис Можаев Язык оригинала: русский Год написания: 1964 1965 … Википедия
Чуть тёпленький — 1. Разг. Шутл. ирон. Очень пьян. ФСС, 196; Глухов 1988, 174. 2. Волг., Сиб. Едва живой, слабый, больной. Глухов 1988, 174; СПСП, 135 … Большой словарь русских поговорок
Хлопко-Косолап — атаман разбойников в царствование Бориса Годунова. В голодный год на Руси появилось много разбойничих шаек, состоявших преимущественно из холопей, которых отпускали господа, не желая кормить их. Одна из таких шаек, под предводительством Хлопка… … Большая биографическая энциклопедия
едва́-едва́ — нареч. То же, что едва (в 1, 2 и 3 знач.), но с большей степенью выразительности. Губы едва едва заметно шевелятся. И. Гончаров, Обрыв. По ясному небу едва едва неслись высокие и редкие облака. Тургенев, Касьян с Красивой Мечи. Полузамерзший,… … Малый академический словарь